Паперові фабрики – темна сторона академічної видавничої індустрії

unknown man and folders with false stamp

Паперові фабрики – темна сторона академічної видавничої індустрії

Paper Mills – це неофіційні та потенційно незаконні організації, орієнтовані на отримання прибутку, які виробляють і продають сфабриковані або оброблені рукописи, що лише нагадують справжні законні дослідження.

Наші наукові редактори та партнери вирішили підняти важливу тему для науковців, а також пересвідчитись, що компанія з публікаційного консалтингу E-SCIENCE SPACE нічого спільного немає з “паперовими виробництвами”. 

Поточна ситуація з підробленими ненауковими роботами 

Тема паперових фабрик наразі широко обговорюється багатьма зацікавленими сторонами у видавничому полі наукових досліджень. Паперові фабрики являють собою пропозицію або написання на замовлення шахрайських академічних рукописів на продаж. Паперові фабрики також надають додаткові послуги, такі як пошук співавторів, подання рукописів, редагування та контроль публікацій, а також індексація статті в міжнародних базах даних. Дуже часто шахрайські структури, які продають місця для співавторства або цілі наукові роботи, імітують компанії, що пропонують послуги з редагування тексту або перекладу. Однак вартість такого паперового виробництва значно перевищує вартість реальних послуг з редагування. Частота публікацій, що походять з паперових фабрик, в академічній літературі невідома. Недавні дослідження експертів з дослідницької доброчесності засвідчили проникнення в академічну літературу продукції паперових фабрик. З 2021 року журнали ініціювали масові відкликання статей. У січні 2021 року Королівське хімічне товариство оголосило про низку відкликань своїх журналів. Журнал RSC Advances відкликав 68 статей через “систематичну публікацію фальсифікованих досліджень”, а Food and Function та RSC Medicinal Chemistry відкликали по одній статті. Усі ці статті були подані авторами з китайських лікарень, мали спільні структури та шаблони й, як припускають, були виготовлені на паперових фабриках. У грудні 2021 року SAGE відкликав 122 статті через маніпуляції з поданням або рецензуванням, пов’язані з виробництвом паперових фабрик. У лютому 2022 року видавництво IOP Publishing відкликало одразу 350 статей з двох збірників матеріалів конференцій через відсутність рецензування, маніпуляції з цитуванням, наявність виявлених “вимучених фраз” та подібність тексту. 

Проблема науковців чи університетів? 

Орієнтація на публікації в журналах, що індексуються Scopus та Web of Science, стала пасткою в системі оцінювання наукової діяльності в багатьох країнах. Загальнонаціональні критерії вимагають від університетів збільшення кількості публікацій, а університети, своєю чергою, мотивують викладачів публікувати більше, щоб збільшити фінансування. На жаль, така стратегія, окрім своїх переваг, перетворюється на стратегію win-win, коли викладачі з високим навантаженням не можуть створювати якісні роботи, але можуть отримати фінансову вигоду шляхом нечесної поведінки, тоді як університети отримують бюджетне фінансування завдяки збільшенню кількості публікацій. Наприклад, багато китайських університетів запровадили фінансову винагороду за публікації. Хоча була виявлена і зворотна ситуація, коли дослідники, пов’язані з китайськими установами, отримавши грант, купують співавторство, щоб продемонструвати результати своєї роботи. На жаль, труднощі з виявленням шахрайських робіт і серйозні санкції в деяких країнах за порушення академічної етики лише сприяють поширенню недоброчесності.

Основне занепокоєння, це ймовірний вплив фальшивих статей, які наразі є в опублікованих джерелах. Є підстави підозрювати, що в науковому обігу можуть бути сотні, якщо не тисячі підозрілих робіт. У всіх дисциплінах наявність можливих фальшивих робіт підриває довіру дослідників до того, що вони читають, але в клінічній медицині ці фальшиві роботи можуть бути використані для проведення нових досліджень, марнування грошей і потенційного ризику для здоров’я пацієнтів. Один із дослідників сказав: “Я вчу всіх своїх студентів, що не можна вірити всьому, що вони читають у літературі, і що вони повинні перевіряти правдивість усього, що вирішили використати у своїх дослідженнях”. 

Інший виклик, з яким стикається дослідницька спільнота в цілому, – це кількість місць, де зараз розміщуються статті. Якщо видавець відкликає статтю, її версія все ще може бути розміщена на сервері препринтів, у соціальній мережі, такій як ResearchGate, або в репозитарії, такому як PubMedCentral. Наприклад, статтю, яка була відкликана на оригінальному сайті видавця і в PubMedCentral, можна знайти на ResearchGate. На цьому сайті немає повідомлення про відкликання статті, і вона має 22 цитування. 

Подання від паперових фабрик впливають на всіх зацікавлених сторін у процесі наукової комунікації. 

Дослідники та спонсори: Дослідники є користувачами наукової літератури, і вони повинні знати, що стаття, яку вони читають у рецензованому журналі, є правдивою і базується на реальних даних. Вони використовують ці статті для підготовки свого наступного дослідницького проєкту, а в галузі медицини систематичні огляди аналізують всі опубліковані роботи на певну тему, щоб надати рекомендації щодо найкращого клінічного лікування. З цих причин і дослідники, і їхні спонсори повинні знати, що на роботу, яку вони використовують, можна покластися. Що можуть зробити дослідники та спонсори, щоб допомогти створити стимули для публікації справжніх робіт, а не використовувати сервіси, які дають швидку, але фальшиву публікацію? Чи існують протоколи, які можна запровадити, щоб перешкоджати паперовим фабрикам у досягненні їхніх цілей? Дослідники також можуть бути авторами, і як такі мають обов’язки. Вони роблять декларації при поданні роботи та підписують гарантії щодо цілісності роботи. Якщо вони купують авторство на статтю або купують статтю у третьої сторони, ці гарантії втрачають силу, але автори все одно несуть відповідальність.

Академічні установи та лікарні: Деякі стимули, що штовхають дослідників в обійми паперових фабрик, надходять безпосередньо від установ, включаючи університети та лікарні. Чи можемо ми співпрацювати з цими установами, щоб допомогти створити кращі стимули та, можливо, покарати за використання цих послуг? Крім того, установи та лікарні повинні переконатися, що їхні співробітники, які подають статті, розуміють відповідальність за авторство. Редактори, редакційні колективи та рецензенти: Суть процесу рецензування полягає в тому, що редактори та рецензенти можуть розраховувати на те, що стаття подається добросовісно від дослідника, який взяв на себе роботу з отримання представлених даних. Якщо це не так, то додаткова робота, яку має виконати редакторська група, може перевантажити процес. Необхідна спеціальна підготовка та навчання, щоб допомогти рецензентам ідентифікувати такі статті, коли вони подаються. Ми бачимо з даних, що паперові фабрики відмовляються від подачі статей до журналів, які систематично відхиляють їхні статті. 

Основні показники паперових фабрик:

  • Обіцянка швидкої публікації в конкретному журналі (варто розуміти, що звичайна публікація може тривати близько 6-8 місяців, через те, що тільки рецензування може зайняти 3-4 місяці в кращому випадку)
  • Продаж співавторства. (Аргументів може бути багато, і “спростити вам роботу” і “Є деякі автори, яким не особливо потрібні їхні статті після публікації, і вони можуть бути передані вам”) 
  • Написання статті на замовлення (Автор-привид, він же копірайтер напише вам “нову наукову роботу” за 2 тижні. Та всі ми знаємо, що такі “рукописи” горять. Адже в більшості випадків, це передрук статті іншою мовою, або рерайт старої наукової роботи.)
  • Організація спец. випусків (Таке явище можливе, коли паперова фабрика продає декілька статей (10-15 статей) в одному направленні з подібних тем, та аби пришвидшити публікацію, домовляється з журналом про спеціальний випуск)
  • Ghostwriter (Статті, що випускаються паперовими фабриками, часто не містять реальних даних, маніпулюють зображеннями та мають авторів, яких важко відстежити, без публічних записів в ORCID або SCOPUS, серед інших ключових ознак, що дозволяють ідентифікувати їх як матеріали паперових фабрик)
  • Само присвоєння наукових ступенів та наукових звань, чужих наукових здобутків та подання хибних даних. (Цей пункт можна інтерпретувати в різних ситуаціях. Від продажу статті з неправдивих даними, до моментів, коли паперова фабрика домовляється про тематичний випуск, та пропонує свого “гостьового редактора – професора”).

Як можна побачити, жоден з пунктів не відповідає нашій роботі. Точніше, ми не відповідаємо жодному пункту. Наша команда не перестає наголошувати, що ми дотримуємось всіх правил публікаційної етики, а також всіх рекомендацій COPE. 

Аби здійснювати чесну та прозору діяльність, ми направляємо всі сили на боротьбу з недобросовісними компаніями, а також намагаємось рівнятись на світові компанії публікаційного консалтингу, такі як SAGE, Elsevier, T&F Transfer та інші. 

Ваш,  E-SCIENCE SPACE 

Поділитись